Кейт Бланшетт: акторка від Єлизавети I до Лідії Тар

Кейт Бланшетт народилася 14 травня 1969 року в Айванго, передмісті Мельбурна. Спершу вона навчалася в Мельбурнському університеті, але кинула навчання й вступила до Національного інституту драматичного мистецтва (NIDA) в Сіднеї, який закінчила 1992 року. Того ж року зіграла на сцені Сіднейської театральної компанії в п’єсі Девіда Мемета «Оліанна».

Від сцени до кіно

Першою повнометражною роллю стала картина «Дорога в рай» (1997). Справжній прорив стався наступного року: у «Єлизаветі» (1998) вона зіграла королеву Єлизавету I, за що отримала «Золотий глобус», премію BAFTA і першу номінацію на «Оскар». Через дев’ять років вона повернулася до цього образу у фільмі «Єлизавета: Золоте століття», що також принесло їй номінацію.

На початку 2000-х Бланшетт стала впізнаваною для масової аудиторії: у трилогії «Володар перснів» (2001-2003) вона грає ельфійку Галадріель. За роль Кетрін Гепберн в «Авіаторі» (2004) вона отримала першого «Оскара» - за найкращу жіночу роль другого плану.

Другий «Оскар» і номінації

Другу статуетку, вже за головну роль, Бланшетт отримала за фільм Вуді Аллена «Блакитний жасмин» (2013). Ще є номінації за «Нотатки про скандал» (2006), за «Мене там немає» та «Єлизавета: Золоте століття» (обидва фільми 2007 року), за «Керол» (2015) і за «Тар» (2022), де вона зіграла диригентку Лідію Тар.

У «Тор: Раґнарок» (2017) вона зіграла лиходійку Гелу, і ця роль відома глядачам франшиз Marvel.

Театр

Театр залишається для неї окремою територією. У 1997 році вона вийшла заміж за драматурга Ендрю Аптона. З 2008 по 2013 рік подружжя разом очолювало Сіднейську театральну компанію як співдиректори й художні керівники. Сезон 2013 року став для Бланшетт останнім на цій посаді.

Нагороди за роками

Статуетку за «Авіатор» вручали 2005 року, за «Блакитний жасмин» - за фільм 2013 року. Між цими двома перемогами лежить кілька номінацій: «Нотатки про скандал» (2006), подвійна номінація 2007 року та «Керол» (2015). Усього ж з 1998 до 2022 року вона отримала вісім номінацій на «Оскар» (рахуючи обидві перемоги).

Тар, Піноккіо і Stateless

За «Тар» (2022) Бланшетт отримала четвертий «Золотий глобус» і четверту премію BAFTA в категорії найкращої акторки, а також номінацію на «Оскар» на 95-й церемонії. У тому ж році вона озвучила Спаццатуру в нетфліксовій екранізації «Піноккіо» Гільєрмо дель Торо.

Вона не лише грає, а й виступає продюсеркою. Австралійський мінісеріал «Stateless» вона створила й спродюсувала разом із колегами; він вийшов на австралійському каналі ABC, а в липні 2020 року з’явився на Netflix. У 2024 році вийшов фільм «Бордерлендс» із її участю, але критики його зустріли негативно, і в прокаті він провалився.

Поза знімальним майданчиком

У травні 2016 року Управління Верховного комісара ООН у справах біженців оголосило її глобальною послом доброї волі, а співпрацювати з цією структурою Бланшетт почала ще 2015 року. У 2017 році вона стала Компаньйоном ордена Австралії. Зірку на Голлівудській алеї слави вона отримала в 2008 році. У неї троє синів і дочка, яку прийняли в родину 2015 року.

З чого почати знайомство

Її фільмографія не вкладається в одне амплуа: у ній поряд історичні постаті - королева Єлизавета I, акторка Кетрін Гепберн - і вигадані героїні, від ельфійки Галадріель до Гели. Для знайомства зручно почати з «Єлизавети», потім подивитися «Авіатор» і «Блакитний жасмин», а завершити «Тар».