Святослав Вакарчук: фізик і лідер гурту «Океан Ельзи»

Святослав Іванович Вакарчук народився 14 травня 1975 року в Мукачевому, у родині відомого фізика Івана Вакарчука, який згодом став міністром освіти і науки України. Через два місяці після народження Святослава родина повернулася до Львова, де він і виріс. Закінчив Львівську школу № 4 з поглибленим вивченням англійської мови зі срібною медаллю, два роки вчився в музичній школі грати на скрипці та водночас освоював баян, грав у КВК і баскетбол. У 1990 році поїхав за обміном до Канади й привіз звідти велику колекцію касет із рок-музикою.

Фізика і музика

У 1991-1996 роках Вакарчук вчився на фізичному факультеті Львівського університету імені Франка за спеціальністю «теоретична фізика», здобув другу освіту міжнародного економіста й вступив до аспірантури. Влітку-восени 1994 року він долучився до львівського гурту «Клан тиші», який існував із 1992 року. З 12 жовтня 1994 року колектив називається «Океан Ельзи»; Вакарчук став його вокалістом, автором більшості текстів і музики та незмінним лідером. Перший серйозний виступ гурт дав 14 січня 1995 року перед Львівським оперним театром, де зібралося 7 тисяч глядачів.

Після університету Вакарчук міг продовжити навчання за кордоном, але зосередився на музиці. У квітні 1998 року гурт переїхав до Києва і того ж вересня випустив дебютний альбом «Там, де нас нема». Другий, «Янанебібув», вийшов на початку 2000 року: його видали одразу українська Nova Records і російська Real Records.

Склади й альбоми

У 2004 році з гурту пішли басист Юрій Хусточка, клавішник Дмитро Шуров і гітарист Павло Гудімов, залишився лише ударник Денис Глінін. Після цього Вакарчук написав пісню «Дякую», а альбом «Ґлорія» (2005) записав уже оновлений склад з басистом Денисом Дудком і клавішником Мілошем Єличем. Альбом «Міра» презентували 25 квітня 2007 року і присвятили загиблому саундпродюсеру гурту Сергієві Товстолузькому. У 2010 році вийшов «Dolce Vita», у 2013-му «Земля», а весною 2016-го «Без меж». Світовий тур на його підтримку завершився 17 червня 2017 року у Львові. 9 червня 2017 гурт зіграв у прифронтовому Лисичанську, де, за даними місцевої поліції, зібралося близько 30 тисяч людей.

Поза гуртом Вакарчук реалізував сольні проєкти: джазовий «Вночі» (концерт-презентація 4 листопада 2008 року в театрі імені Івана Франка), «Брюссель» (презентація у грудні 2011 року) і «Оранжерея» (2021). У 2005 році отримав звання заслуженого артиста України.

Наука

Влітку 2009 року Вакарчук захистив кандидатську дисертацію з фізико-математичних наук в Інституті фізики конденсованих систем НАН України. Тема - «Суперсиметрія електрона в магнітному полі». Роботу над нею він вів багато років, а один з альбомів гурту названо «Суперсиметрія», і одна з його пісень, «Susy», має назву від скорочення англійського слова supersymmetry. Із 2018 року він співведучий журналіста Івана Яковини в програмі «Несподівана фізика» на радіо «НВ».

Громадська діяльність

Вакарчук - посол доброї волі Програми розвитку ООН для молоді в Україні. Кошти від продажу синглу «Веселі, брате, часи настали…» було спрямовано на дитячий будинок у Макіївці, а в 2006 році гурт зіграв безкоштовний концерт для українських миротворців у Косові. 14 грудня 2013 року «Океан Ельзи» виступив на Майдані Незалежності на підтримку Євромайдану в «золотому» складі: Вакарчук, Гудімов, Хусточка, Шуров і Глінін. З 2017 року він член наглядової ради Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр».

У політиці Вакарчук працював двічі: у 2007-2008 роках був народним депутатом VI скликання (11 вересня 2008 року склав мандат) і в 2019-2020 роках - IX скликання, очоливши партію «Голос». Лауреат премії імені Василя Стуса (2014), почесний громадянин Львова (2014) і Києва (2015). Під час повномасштабного вторгнення 2022 року підписав контракт із ЗСУ і отримав звання лейтенанта.