Депресія і сексуальне життя: що кажуть ВООЗ і NHS

У 2008 році пресу облетіла новина про дослідження з Мельбурна: жінки з депресією ніби мають більше сексу, ніж щасливі. З іншого боку, у довідках медичних служб серед ознак депресії стоїть якраз зниження потягу. Обидві картини можуть бути правдою, і варто розібратися, звідки різниця.

Що таке депресія за визначенням

ВООЗ описує депресію як стан, коли настрій знижений або порожній чи зникає інтерес до того, що раніше тішило. Ці прояви тривають більшу частину дня майже щодня щонайменше два тижні. Серед інших ознак ВООЗ називає проблеми з концентрацією, почуття провини чи малоцінності, зміни сну, апетиту й ваги, втому (ВООЗ). Депресія виникає як результат складної взаємодії соціальних, психологічних і біологічних чинників, а жінки хворіють на неї приблизно в 1,5 раза частіше за чоловіків.

Знижений потяг як ознака

Британська NHS у переліку симптомів депресії прямо називає низький статевий потяг (втрату лібідо) поряд із повільністю, порушеннями сну й браком мотивації. Тобто якщо партнерка чи партнер у депресії втратили інтерес до близькості, це зазвичай не холодність і не охолодження почуттів. Це частина стану, як і втома.

А як же «більше сексу»

Йдеться про дослідження клінічної психологині Сабури Аллен з Університету Монаш, у якому взяли участь 107 мельбурнських жінок. За повідомленнями преси 2008 року, жінки з легкою чи помірною депресією повідомляли про більшу сексуальну активність, ніж жінки без неї, зокрема поцілунки, пестощі й сам секс, незалежно від наявності партнера. Аллен пояснювала це тим, що близькість дає таким жінкам відчуття захищеності. Сама вона визнавала, що чи допомагає секс при депресії, невідомо.

Результати доповідали на конференції у Мельбурні, і журнальної публікації ми не знайшли. Вибірка мала й з одного міста, тож узагальнювати її не можна. Ці спостереження не обов’язково суперечать одне одному: депресія може по-різному позначатися на близькості, і не кожна жінка в депресії втрачає потяг.

Антидепресанти і потяг

Сексуальні проблеми можуть виникнути й через ліки. NHS у розділі про побічні ефекти СІЗЗС (одного з основних типів антидепресантів) називає проблеми із сексом, зокрема низький потяг і складність з оргазмом, і зазначає, що в деяких людей вони можуть тривати й після скасування препарату. Служба радить не припиняти прийом самостійно й раптово, а обговорити це з лікарем, який разом із пацієнтом складе план поступового зниження дози.

ВООЗ зазначає, що першою лінією лікування депресії є психологічні методи: поведінкова активація, когнітивно-поведінкова терапія, міжособистісна психотерапія, терапія розв’язання проблем. При легкій депресії антидепресанти не потрібні. Те, як лікувати саме вас, визначає лікар, і розмова про сексуальні побічні ефекти має бути її частиною, а не темою, яку соромно піднімати.

Окремо про вагітність і післяпологовий період

Є ще один факт: за даними ВООЗ, понад 10% вагітних жінок і жінок, які щойно народили, переживають депресію. У цей час зміни в бажанні та близькості легко списати на втому або гормони. Якщо знижений настрій, втрата інтересу й тривога тримаються довше двох тижнів, це привід розповісти про них лікареві, а не чекати, що мине саме.

Коли звертатися

NHS радить звернутися до лікаря, якщо ознаки депресії тривають більшу частину дня, щодня, довше двох тижнів. Про потяг і близькість можна говорити з лікарем чи психотерапевтом так само, як про сон чи апетит.