Наталі Портман: від «Леона» до «Оскара» за «Чорного лебедя»

Наталі Портман, за народженням Наталі Герхлаг, народилася 9 червня 1981 року в Єрусалимі. Вона має ізраїльське й американське громадянство. Близько 1984 року, коли їй було три, родина переїхала до США.

Сценічне прізвище і перші кроки

У 1992 році вона пройшла проби до офф-бродвейського мюзиклу «Ruthless!» і потрапила туди дублеркою. Приблизно в десять років її помітив у ресторані агент Revlon і запропонував модельну кар’єру, але вона відмовилася; зате через цей контакт знайшла акторського агента. Сценічне прізвище Портман, дівоче прізвище бабусі по батьковій лінії, вона взяла 1994 року, коли її затвердили на «Леона».

Дебют у тринадцять років

Кіно-дебютом Портман став фільм «Леон» (Léon: The Professional, 1994): на момент виходу їй було 13, і вона зіграла Матильду. Після цього були маленька роль падчерки героя Аль Пачино у «Heat» (1995), головна роль у «Beautiful Girls» (1996) та епізоди в «Everyone Says I Love You» і «Mars Attacks!» (обидва 1996). У 1997-1998 роках вона дебютувала на Бродвеї в ролі Анни Франк у п’єсі «Щоденник Анни Франк».

У 1999 році вона зіграла головну роль у фільмі «Anywhere but Here», який приніс їй номінацію на «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль другого плану.

«Зоряні війни» і Гарвард

У прекеліях «Зоряних воєн» вона зіграла Падме Амідалу: «Прихована загроза» (1999), «Атака клонів» (2002), «Помста ситхів» (2005). Паралельно Портман училася в Гарвардському університеті (1999-2003) і здобула ступінь бакалавра з психології, а в цей час скоротила кількість ролей. Приблизно 2004 року, під час зйомок «Free Zone», вона півроку відвідувала курси в Єврейському університеті в Єрусалимі.

Гарвардські роки залишили слід і в науці: у 2002 році вона була серед співавторів дослідження про пам’ять під назвою «Frontal lobe activation during object permanence: data from near-infrared spectroscopy».

У «Cold Mountain» (2003) вона зіграла молоду матір, а в «Garden State» (2004) - дівчину з епілепсією. Пізніше були «Goya’s Ghosts» (2006), «Mr. Magorium’s Wonder Emporium» (2007), «Brothers» (2009) і «Hesher» (2010), який вона також продюсувала.

Дорослі ролі

За фільм «Близькість» (Closer, 2004) Портман отримала «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль другого плану й номінацію на «Оскар» у тій самій категорії. У «V означає Вендетта» (2005) вона зіграла Еві Гаммонд, за що отримала премію «Сатурн» як найкраща акторка. У «Іншій з роду Болейн» (The Other Boleyn Girl, 2008) вона зіграла Анну Болейн.

Фільм «Чорний лебідь» (2010) приніс їй «Оскар» за найкращу жіночу роль, який вручали на 83-й церемонії 2011 року. Згодом вона була номінована на «Оскар» за «Джекі» (2016), де зіграла Жаклін Кеннеді; це була її третя номінація. За цю роботу вона також отримала премію Critics’ Choice.

Франшизи і наукова фантастика

Роль біолога й колишньої військової у фільмі «Annihilation» (2018) показала її в жанрі наукової фантастики. У фільмах про Тора вона грає Джейн Фостер: «Тор» (2011), «Тор: Царство темряви» (2013) та «Тор: Любов і грім» (2022), де її героїня стає могутньою Тор.

Режисура і продюсування

Режисерським дебютом Портман став фільм «Історія кохання і пітьми» (A Tale of Love and Darkness, 2015) за романом Амоса Оза. Вона також виступила співавторкою сценарію, продюсеркою й виконавицею головної ролі. У 2021 році вона разом із колегами заснувала продюсерську компанію MountainA. Компанія випустила «May December» (2023), прем’єра якого відбулася на Каннському кінофестивалі, і мінісеріал «Lady in the Lake» (2024) для Apple TV+. Портман знялася в обох проєктах; за «May December» вона отримала номінацію на «Золотий глобус».

Громадська позиція

Портман з восьми років вегетаріанка, а з 2009 року, після прочитання книжки Джонатана Сафрана Фоєра «Eating Animals», веганка. Вона відстоює права жінок, екологічні питання та захист тварин, підтримує Human Rights Foundation та Інститут Джейн Ґудолл.