Вітас: співак з особливим фальцетом

Віталій Грачов, відомий під сценічним ім’ям Вітас, народився 19 лютого 1979 року в Даугавпілсі, тоді Латвійська РСР. Виріс він в Одесі, куди перебралася родина. Мати Лілія Михайлівна працювала художницею по костюмах, батько Владас Грачов-Марантцман був музикантом. Сценічні костюми Вітас розробляє сам.

Одеса і перші виступи

Музикою Вітас захоплювався змалку: дід навчив його грати на акордеоні, коли хлопцеві було п’ять. До музичного коледжу в Одесі він не вступив, а грошей на приватне навчання в родини не було, тому почав виступати в нічних клубах. Спочатку це були номери в стилі Майкла Джексона, пародії, власні пісні, танці, комедійні й фокусні елементи. Паралельно він працював в експериментальному театрі. У 1999 році одеська телекомпанія «Елан» зняла кліп на його пісню «Опера № 1».

Під час клубного виступу з піснею «Опера № 2» його помітив московський продюсер, а в театрі - продюсер Сергій Пудовкін, якому Вітас подарував касету зі своєю піснею. Через тиждень Вітас із майбутньою дружиною виїхав з Одеси до Москви.

«Опера № 2» і Філософія чуда

Кліп на «Оперу № 2» вийшов у грудні 2000 року. Вітас зіграв у ньому дивакуватого самітника зі зябрами, який живе у ванні з банками з рибою. Російські медіа порівнювали його з Іхтіандром з роману «Людина-амфібія». У 2001 році вийшов дебютний альбом «Філософія чуда». Голос Вітаса - фальцет, а стиль поєднує оперну поп-музику, техно, танцювальну музику, джаз і фольк.

Далі події розвивалися швидко. У березні 2002 року він вперше гастролював у США, 29 березня дав концерт у Державному Кремлівському палаці в Москві, який зняв Перший канал і згодом випустили на DVD. У листопаді 2002 року в тому самому палаці він разом з італійським композитором Лучо Далла, автором пісні «Caruso», виконав цю композицію на концерті «Сан-Ремо у Москві». Далла запросив його до Рима на репетиції сучасної версії опери Пуччіні «Тоска».

Пісні для мами

2001 року померла мати співака. Їй присвячені альбоми «Мама» і «Пісні моєї мами», до якого увійшли класичні радянські пісні, улюблені мамою. Під час запису Вітас потоваришував з композиторкою Олександрою Пахмутовою, яка знялася в його кліпі на її пісню «Птица счастья». Гастрольна програма «Пісні моєї мами» була стриманішою за яскраву «Філософію чуда» і з 2004 по 2006 рік виконувалася в Росії, США, Німеччині, Казахстані, Ізраїлі та країнах Балтії.

Вітас знімався і в кіно: зіграв співака з надзвичайно високим голосом у детективному серіалі про вбивство («Beloved Scoundrel» в англомовному написанні), а також у комедії «Crazy Day».

Азія та Європа

У червні 2006 року Центральне телебачення Китаю запросило його на захід «Рік Росії в Китаї» в Пекіні, де він виконав «Зірку» й «Оперу № 2». Із цього почалася його популярність у Китаї. У 2009 році він зіграв у китайському фільмі «Мулан» роль Гуде й записав музику до стрічки. Концерт «Повернення додому» у Бухаресті 25 лютого 2009 року транслювали румунські телеканали TVR2 і TVRi, а рейтинги цих трансляцій стали найвищими за дванадцять місяців.

У березні 2012 року у Києві, в палаці «Україна», відбувся його масштабний концерт, який показали головні телеканали країни і випустили на DVD. 2012 року він також вперше приблизно за десять років дав інтерв’ю на російському телебаченні, у програмі «Нехай говорять».

Друга хвиля слави

У 2010-х «Опера № 2», «Сьомий елемент» і «Smile!» стали вірусними в інтернеті, а незвичайні кліпи цитують як найяскравіші приклади. У 2019 році вийшов п’ятнадцятий альбом «Bit Bombit», тоді ж Вітас відзначив двадцятиріччя на сцені туром, а в 2020 році в Китаї випустили ювілейний міні-альбом «OPERA20» з піснями англійською, російською та китайською. Після пандемії виступи за кордоном припинилися, а з березня 2022 року, за наявними відомостями, співак не виступає публічно.