Агнія Дітковските: актриса, що дебютувала у фільмі «Жара»

Агнія Дітковските народилася 11 травня 1988 року у Вільнюсі. Литовською її ім’я записують як Agnija Ditkovskytė. Вона дочка литовського режисера Олегаса Дітковскіса та російської акторки Тетяни Лютаєвої. До п’ятнадцяти років жила в Литві, а в 2004 році разом із матір’ю та молодшим братом Домініком переїхала до Москви.

Початок шляху

Дівчина вирішила піти слідами батьків і вступила до ВДІКу, Всеросійського державного інституту кінематографії. Проте провчилася там лише рік. Професійна кар’єра почалася раніше, ніж закінчилося навчання: Дітковските дебютувала в повнометражному фільмі «Жара» (2006) і одразу зіграла в ньому помітну роль.

«Жара» (2006)

Комедія режисера Резо Гігінеїшвілі, продюсер Федір Бондарчук, - історія про компанію друзів, які проводять одну спекотну московську добу. У фільмі знялися Олексій Чадов, Артур Смольянінов, Костянтин Крюков і Тиматі. Сюжет вільно спирається на стрічку «Я шагаю по Москве». За словами творців, сценарій написали за десять днів, підготовка зайняла не більше двох тижнів, а зйомки тривали чотири місяці. Для проєкту знову зібрали команду, яка працювала над «9 ротою».

Події відбуваються під час літньої спеки в Москві. Олексій (Чадов) після трьох років служби на Чорноморському флоті повертається до столиці, щоб зустрітися з дівчиною, і дізнається, що в неї є дитина від іншого. Разом із шкільними друзями він намагається обміняти валюту, але пункти обміну виявляються зачиненими, і день перетворюється на низку пригод. Робочою назвою фільму були «Казки міста», а остаточну дала спека, яка стоїть над містом протягом усього сюжету. «Жара» стала одним із найдорожчих російських фільмів 2006 року, а її бюджет становив лише третину від витрат на рекламну кампанію.

Героїня Дітковските, Настя, - добра танцівниця нічного клубу, яку збиває таксі. Її рятує Костя, і вони проводять разом цілу ніч. Касові збори стрічки в країнах СНД склали близько 15 мільйонів доларів, ще приблизно мільйон - в Україні. Критики ж оцінили фільм стримано через комерційну спрямованість, а за опитуванням «Московського комсомольця» його визнали найгіршим російським фільмом 2006 року.

Перерва і повернення

Для дебютантки, яка не закінчила навіть першого курсу, роль у проєкті такого масштабу стала швидким стартом. Після дебюту в 2006 році акторка на деякий час припинила зніматися. Того ж року вийшли ще дві картини з її участю. У 2008 році вона повернулася на екран і відтоді продовжує працювати в кіно, а її фільмографія за наступні роки налічує кілька десятків ролей у російських і литовських проєктах.

Інші роботи

Біографічні довідники називають Дітковските російською акторкою литовського походження: її кар’єра пройшла в російському кіно, але литовське коріння залишається частиною її біографії, зокрема в роботі над литовським фільмом. У 2011 році вийшли історична драма «Борис Годунов» режисера Володимира Мірзоєва за п’єсою Пушкіна 1825 року та литовська пригодницька стрічка «Тадас Блінда. Початок» Донатаса Ульвідаса, знята за романом Римантаса Шавеліса 1987 року і легендою про розбійника XIX століття. У фільмографії акторки є також фентезі «Вій» 2014 року, «Танець до смерті» (2017) і «За годину до світанку» (2021).

«Вій» Олега Степченка вийшов у Росії, Україні та Азербайджані 30 січня 2014 року. Це російсько-українська стрічка за мотивами повісті Миколи Гоголя, яка побила рекорд відкриття першого вікенду в Росії, хоча критики поставилися до неї неоднозначно. Над проєктом працювали з грудня 2005 року, а зйомки кілька разів зупиняли через брак коштів.