Фільми про материнство без прикрас: що подивитися мамам

Кіно про матерів, які не вміщаються в образ ідеальної мами: втома, провина, самотність у домі, повному людей. П’ять фільмів і підказка, який вибрати.

Редакція Ivona 4 хв читання
Порожній кінозал із рядами крісел і білим екраном у холодному світлі

Якщо хочеться кіно, де мама не сяє над колискою, а валиться з ніг, злиться і все одно любить, почніть із «Таллі» (Tully, 2018): це найм’якший вхід у тему. «Дочка» (The Lost Daughter, 2021) підійде для складнішої розмови, «Нічна сучка» (Nightbitch, 2024) - коли потрібна гірка комедія з абсурдом, «Бабадук» - для любительок горорів з підтекстом, а «Нам треба поговорити про Кевіна» - найважча стрічка добірки. Нижче по черзі, без розкриття фіналів.

«Таллі» (Tully, 2018): коли немає сил навіть просити про допомогу

Режисер Джейсон Райтман, сценаристка Діабло Коді, США, 95 хвилин, прем’єра на Санденсі в січні 2018 року. Шарліз Терон грає Марло: вона чекає третю дитину, а старший син потребує постійної уваги. Брат пропонує оплатити нічну няню, Марло спершу відмовляється, потім здається, і в домі з’являється Таллі (Маккензі Девіс).

Фільм показує те, що рідко потрапляє в кадр: виснаження, яке не минає після одного нормального сну, і сором за власну втому. Критики сперечаються про фінальний поворот: одні вважають, що він ускладнює правдоподібність історії, інші - що саме загострена темрява відкриває розмову про те, як кіно показує материнство. Дивитися варто з подругою, з якою можна обговорити, де фільм правдивий, а де ні.

«Дочка» (The Lost Daughter, 2021): мати, яка не відчуває того, що «мала б»

Авторка сценарію і режисерка Меггі Джилленгол, її режисерський дебют за романом Елени Ферранте. Греція і США, 121 хвилина. Олівія Колман грає Леду, викладачку і перекладачку, яка відпочиває на грецькому узбережжі. Там вона зустрічає втомлену молоду матір Ніну (Дакота Джонсон), а спогади повертають її до власних важких років із маленькими доньками (молоду Леду грає Джессі Баклі).

Рецензенти називають героїню не чудовиськом і не святою, а амбівалентною: це слово тут головне. Фільм отримав приз за найкращий сценарій на Венеційському кінофестивалі 2021 року. Він не дає відповідей і не втішає, тож це кіно для вечора, коли є сили на тишу після титрів. Якщо вам знайомі докори сумління за «неправильні» почуття, поряд корисно прочитати про материнське почуття провини.

«Нічна сучка» (Nightbitch, 2024): мати, яка перетворюється на собаку

Режисерка і сценаристка Марієлл Геллер, США, 99 хвилин, за романом Рейчел Йодер (2021). Прем’єра відбулася на кінофестивалі в Торонто у вересні 2024 року. Емі Адамс грає колишню художницю, яка сидить удома з малюком, поки чоловік постійно у відрядженнях. Ізольована й роздратована, вона помічає дивні зміни в тілі й дедалі більше переконується, що перетворюється на собаку.

Це чорна комедія з елементами магічного реалізму про втрату себе в декретній буденності. Рецензенти хвалили відвертість, дехто закидав надмір закадрових монологів. Про реальну, не фантастичну версію цього стану є окрема стаття: вигорання в декреті.

«Бабадук» (The Babadook, 2014): горор, у якому страшна не лише істота

Режисерка Дженніфер Кент, Австралія, 94 хвилини, прем’єра на Санденсі в січні 2014 року. Овдовіла Амелія (Ессі Девіс) сама виховує шестирічного Семюела, який вірить у монстра. Коли в домі з’являється дивна книжка, побут дедалі більше нагадує кошмар.

Критики читають фільм як історію про материнський досвід, розказану мовою жаху. Це не кіно для розслаблення, але якщо ви любите горори і хочете побачити, як страх, втома і самотність матері стають окремим персонажем, воно того варте.

«Нам треба поговорити про Кевіна» (We Need to Talk About Kevin, 2011): мати і син, якого вона не може пояснити

Режисерка Лінн Ремсі, Велика Британія і США, 112 хвилин, за романом Лайонела Шрайвера (2003). Стрічку показали в конкурсі Каннського фестивалю 2011 року. Тільда Свінтон грає Єву, матір, яка намагається змиритися з сином (Езра Міллер) і з тим, що він зробив. Це найважчий фільм добірки: про провину, відчуження і запитання, на яке немає простої відповіді. Дивитися його краще у спокійному стані і не на ніч.

Який вибрати

Настрій Фільм
Хочеться впізнати себе і трохи посміятися крізь втому «Таллі»
Є сили на серйозну розмову без втіхи «Дочка»
Потрібен гіркий гумор і абсурд «Нічна сучка»
Подобаються горори з підтекстом «Бабадук»
Готові до дуже важкого «Нам треба поговорити про Кевіна»

Усі п’ять фільмів про жінок, яким ніхто не дав інструкції, і про те, що материнські почуття бувають суперечливими. Фільм не лікує: якщо після перегляду здається, що це про вас, а пригнічений стан, дратівливість чи відчуженість від дитини тримаються кілька тижнів, поговоріть із сімейним лікарем або акушером-гінекологом. Якщо ж підозрюєте просто виснаження, зорієнтуватися допоможе тест на батьківське вигорання.

Де дивитися, залежить від ліцензій на момент перегляду: шукайте фільми за назвою в кінотеатрах і сервісах, доступних в Україні. Для довідки: «Дочка» вийшла на Netflix 31 грудня 2021 року, а «Нічна сучка» у США з’явилася на Hulu 27 грудня 2024 року, але українські каталоги можуть відрізнятися.

Звідки ми це знаємо 5 джерел

Оновлено . Знайшли неточність? Напишіть редакції.

Наступна в рубриціРоббі Вільямс повернувся до Take That: перший альбом у складі з п’яти учасників з 1995 року